На четвертому році повномасштабного вторгнення енергетична безпека України продовжує балансувати на тонкій межі — між фізичними руйнуваннями інфраструктури та кліматичними викликами. Але цього літа ситуація виглядає ще складнішою: тепер стабільність системи залежать не лише від дій ворога, а й від примх погоди та глобального енергоринку.
Аналітики DiXi Group у своєму огляді Summer Outlook-2025 змоделювали три основні сценарії для українського енергоринку — від оптимістичного до песимістичного. І хоча базові потужності, зокрема атомні електростанції, залишаються головною опорою, система загалом — під значним навантаженням.
🔌 Сценарій перший — оптимістичний: є світло, немає ударів
Якщо літо буде помірним, без аномальної спеки та нових ударів по критичній інфраструктурі, ймовірність відключень не перевищить 5%. Важливу роль тут відіграють:
4–5 ГВт теплової генерації, що повернені до ладу;
стабільна атомна генерація;
імпорт із ЄС, що може сягати 500–800 тис. МВт·год на місяць;
сприятливі погодні умови, які знижують навантаження.
Але така “ідеальна картинка” тримається на тонкій лінії між стабільністю і випадковістю — варто тільки температурі зрости або ворожим ракетам знову вразити енергооб’єкти, і рівновага зникне.
🌡️ Сценарій другий — реалістичний: спека та імпортні ризики
У разі підвищення попиту до 18–18,5 ГВт, як узимку, енергосистема не зможе повністю покрити навантаження. Очікуваний дефіцит — 2,8 ГВт, або 10–15% споживання.
Фактори ризику:
зростання цін на імпорт через спеку в Європі;
ремонтна кампанія на АЕС і ТЕС;
складності з гідрогенерацією через маловоддя.
⚠️ Сценарій третій — песимістичний: удари, спека, дефіцит
У разі нових атак по маневровій генерації та несприятливої погоди, дефіцит сягне 2,7 ГВт (16–20%). Ситуацію ускладнить:
низька продуктивність ГЕС;
зростання цін на ринках Польщі, Угорщини, Словаччини;
обмеження для комерційного імпорту.
🌀 Вразливість — не лише війна, а й… погода
Стан української енергетики влітку дедалі більше залежить від хмар на небі, ніж від лінії фронту. Зростання частки ВДЕ (відновлюваної генерації) додає гнучкості, але не стабільності: сонячні та вітрові електростанції не підлаштовуються під споживчий пік, а працюють по-своєму — коли є вітер і сонце.
Крім того, домашні СЕС часто не підключені до енергосистеми — точних даних про них немає. Це ускладнює балансування системи, в якій домінують атомні потужності, а можливості для оперативного маневру обмежені.
«Діапазон маневрування в нас дуже малий. Якщо ми не створимо умови для накопичення та збереження енергії — дефіцити в години пікового споживання будуть неминучими», — підкреслив Роман Бекузаров із компанії «Д.Трейдінг».
⚡ Що потрібно робити?
Розвивати системи накопичення енергії — акумулятори, які можуть зберігати надлишкову денну енергію для вечірнього використання.
Створити ефективний ринок гнучкості — механізми, які дозволять швидко реагувати на попит.
Підвищити прозорість і точність обліку розподіленої генерації — особливо домогосподарських СЕС.
Нарощувати експорт у профіцитні години — зокрема, в Польщу та Румунію.
🇪🇺 Європа — не завжди надійна «розетка»
Незважаючи на зростання можливостей імпорту, ЄС сам зіткнеться з дефіцитами. У Південно-Східній Європі очікується:
низька гідрогенерація через посуху;
висока ціна на електроенергію через спеку;
ризик зупинок електростанцій через перевантаження мереж.
«Навіть попри дощі, резервуари на Балканах — на мінімумі. Я не бачив настільки поганих запасів останні 7 років», — зазначив трейдер з Montel Analytics.
📉 Висновок
Світла влітку має вистачити — але лише за сприятливих умов. Українська енергосистема витримує надзвичайне навантаження. Та її вразливість зараз полягає не тільки в ракетах, а у відсутності гнучкості, прогнозованості та взаємодії з європейськими ринками. У цій ситуації споживачі можуть відіграти ключову роль, змінивши звички: переносити споживання на денні години, оптимізувати використання потужної техніки, інвестувати в енергоефективність.
Бо сьогодні енергетична безпека — це не лише справа держави, а відповідальність кожного.