Поворот у політиці чистої енергетики США набуває нових обертів. Міністерство енергетики оголосило про скасування державної підтримки 24 проєктів, спрямованих на розвиток відновлюваної енергетики та зниження вуглецевих викидів. Загальний обсяг втраченої інвестиційної підтримки — $3,7 млрд. Ці проєкти здебільшого були затверджені ще за президентства Джо Байдена, але більше не відповідають новим пріоритетам адміністрації Дональда Трампа.
Що скасували?
Серед найбільш гучних прикладів:
Exxon Mobil — $331 млн на створення водневого виробництва на нафтопереробному заводі в Техасі;
Kraft Heinz — $170 млн на «зелену» модернізацію виробничих потужностей;
Heidelberg Materials — $500 млн на виробництво низьковуглецевого цементу.
Проєкти вважалися флагманами декарбонізації промисловості, але були визнані економічно недоцільними або такими, що не приносять достатньої віддачі для платників податків.
Політичний підтекст
Це рішення не можна розглядати поза політичним контекстом. 16 із 24 проєктів були профінансовані в перехідний період — між днем виборів і інавгурацією Трампа 20 січня 2025 року. Очевидно, нова адміністрація вважає ці рішення поспішними або ідеологічно невиправданими.
Нещодавно міністерство енергетики розпочало масштабний аудит “зелених” субсидій Байдена на $15 млрд. Тепер одержувачі фінансування мають оперативно звітувати про прогрес, інакше ризикують втратити кошти. Це — частина ширшої кампанії Трампа із ревізії екологічної політики попередника.
Ліквідація цілих програм?
Серед потенційних наступних кроків — закриття Офісу чистих енергетичних технологій, ключового гравця у фінансуванні водневих хабів, систем уловлювання вуглецю та акумуляторних інновацій. За даними Bloomberg, ця структура за Байдена розподілила понад $27 млрд.
Серед проєктів, що можуть потрапити під ніж, — масштабна ініціатива компанії Occidental Petroleum з прямого уловлювання CO₂ на суму до $1,2 млрд.
Що це означає для глобальної “зеленої” політики?
Рішення адміністрації Трампа — сигнал не лише для американського бізнесу, а й для міжнародної енергетичної спільноти. США, одна з найбільших економік і джерел викидів, робить крок назад у “зеленому” переході. Це створює потенційні ризики для кліматичних цілей Паризької угоди та може вплинути на глобальні інвестиційні потоки в сфері чистої енергетики.
Чи буде цей курс остаточним — покаже час. Але вже зараз очевидно: боротьба за енергетичне майбутнє США точиться не лише в лабораторіях та інженерних бюро, а й у кулуарах політичної влади.